«Це століття буде століттям милосердя, або взагалі його не буде»

Йоан Павло ІІ

Про Боже Милосердя

Культ та суть Божого Милосердя

Боже Милосердя — католицький культ служіння, започаткований святою монахинею Фаустиною Ковальською, відомою як апостол милосердя.

Суть культу Божого милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Господь Ісус вимагає “довір’я від усіх створінь” (Щ. 1059) і здійснення вчинків милосердя: дією, словом або молитвою. “Милосердя ти повинна виявляти завжди і всюди до ближніх, не можеш від цього ні усунутися, ні відмовитися, ні оправдатися” (Щ. 742). Христос прагне, щоб Його шанувальники виконали протягом дня хоча б один акт любові ближнього.

Фаустина Ковальська мала кілька видінь, в яких до неї зверталися Ісус Христос і Діва Марія, про що вона розповіла в книзі Щоденник: Боже милосердя в моїй душі.

Поширення культу Божого Милосердя вимагає не багатомовності, а насамперед християнської віри, довір’я Богові й прагнення до того, щоб ставати щораз більш милосердним. Прикладом такого апостольського служіння протягом усього свого життя була св. Фаустина Ковальська.

Свято Божого Милосердя

Найважливіше з усіх форм набожності до Божого Милосердя, які були об’явлені св. Фаустині. Вперше про встановлення цього свята Господь Ісус говорив в 1931 році, коли переказував свою волю щодо образу: “Я прагну, щоб було Милосердя святом. Хочу, і щоб цей образ, який намалюєш пензлем, був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня; ця неділя повинна бути святом Милосердя” (Щ. 49)…

Це свято є не лише днем особливого величання Бога в таємниці милосердя, але і часом ласки для усіх людей. “Прагну, – сказав Господь Ісус, – щоб свято Милосердя було притулком і захистком для усіх душ, а особливо для бідних грішників (Щ. 699). Душі гинуть, незважаючи на Мою гірку муку. Даю їм останню надію на порятунок, тобто свято Мого милосердя. Якщо не величатимуть Мого Милосердя, згинуть навіки” (Щ. 965).

Знаменність цього свята визначається мірою незвичайних обітниць, які Господь Ісус пов’язав із цим святом. “Хто в цей день приступить до Джерела Життя, — сказав Христос, – той отримає цілковите відпущення (Щ. 300). У цей день відкрита глибина Мого Милосердя, виливаю ціле море милостей на душі, які наблизяться до джерела Мого Милосердя; (…) хай не боїться наблизитися до Мене жодна душа, навіть якщо її гріхи були як пурпур” (Щ. 699).

Щоб скористатися цими великими дарами, треба виконувати умови:

– набожність до Божого Милосердя (довіра Божій доброті й дієва любов ближнього),

– бути в стані освячуючої ласки (після святої Сповіді)

– гідно прийняти святе Причастя.

“Не знайде жодна душа виправдання, – пояснив Ісус, – доки не звернеться з довірою до Мого Милосердя, і тому перша неділя після Великодня повинна бути святом милосердя, а священики повинні у цей день говорити душам про це велике і незглибиме Моє Милосердя” (Щ. 570).

Католицька Церква офіційно відзначає свято Божого Милосердя у першу неділю після Великодня. Це свято 2000 року установив святий Йоан Павло ІІ з нагоди канонізації, тобто проголошення святою, сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя.

Образ Божого Милосердя

Його малюнок був показаний у видінні, яке св. Фаустина мала 22 лютого 1931 року в келії Плоцького монастиря. З щоденника сестри Фаустини Ковальської:

«Ввечері, коли я була в келії, побачила Господа Ісуса, зодягненого у біле. Одна рука була здійнята до благословення, а друга – торкалася грудей. З розрізу вбрання на грудях виходили два великі промені: один червоний, а другий блідий. Мовчки вдивлялась я в Господа. Душа моя була переповнена страхом і одночасно великою радістю. Трохи згодом сказав мені Ісус: “Намалюй ікону з того, що бачиш, і підпиши: “Ісусе, уповаю на Тебе”. Прагну, щоб цю ікону вшановували спершу у вашій каплиці, а потім – по всьому світу. Обіцяю, що душа, яка віддаватиме шану цій іконі, не занапаститься. Обіцяю їй також перемогу над ворогами ще тут, на землі, а особливо в годину смерті. Я сам боронитиму її, як своєї хвали”.

«Коли одного разу сповідник наказав мені запитати Господа Ісуса, що означають ті два промені, які є на тому образі, – я відповіла, що запитаю Господа. Під час молитви я почула такі слова: – Ті два промені означають Кров і Воду, – блідий промінь означає воду, яка усправедливлює душі, червоний промінь означає Кров, яка є життям душ…

Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли Моє конаюче на хресті Серце було пробите списом. Ті промені захищають душі від гніву Мого Отця. Щасливий, хто житиме в їх тіні, бо не досягне його справедлива рука Бога. Прагну, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя». (Щ. 299)

«Обіцяю, що душа, яка почитатиме цей образ, не загине. Обіцяю їй перемогу над її ворогами вже тут на землі, а особливо в годині смерті. Я сам захищатиму її як Мою славу…»

Година Милосердя

У жовтні 1937 року Господь Ісус доручив ушановувати годину своєї смерті.

З щоденника сестри Фаустини: «Скільки разів почуєш, що годинник б’є третю годину, потопай уся у Моєму милосерді, величаючи і прославляючи його, взивай його всемогутність для цілого світу, в особливо для бідних грішників, бо у цю хвилину було навстіж відчинене для кожної душі. У цей час випросиш усе для себе і для інших, у ту годину звершилася ласка для усього світу – милосердя перемогло справедливість. Дочко Моя, старайся у ту годину відправляти Хресну дорогу, наскільки це тобі дозволять обов’язки, а якщо не можеш відправити Хресної дороги, то принаймні зайди на хвилину до каплиці і вшануй Моє Серце, яке, повне милосердя, є в Пресвятих Тайнах, а якщо не можеш зайти у каплицю, заглибся у молитву там, де ти знаходишся, хоч на коротку хвилину. Бажаю шани для Мого милосердя від всякого створіння, але від тебе першої, бо Я дав тобі найглибше пізнати цю таємницю.

О третій годині благай Мого милосердя особливо для грішників і хоч на коротку мить заглиблюйся у Моїх Страстях, особливо у хвилю конання. Це година великого милосердя для усього світу. Дозволю тобі вникнути у Мій смертний смуток, у цю хвилину не відмовлю душі ні в чому, яка просить Мене заради Моїх Страстей.» (Щ. 1572, 1320)

Коронка (вервиця) до Божого Милосердя

Цю вервицю продиктував Господь Ісус св. Фаустині 13-14 вересня 1935 року як молитву щоб перепросити та й угамувати Божий гнів (Щ. 474-476).

Ті, хто промовляють цю вервицю, жертвують Богу Отцю “Тіло і Кров, Душу і Божество” Ісуса Христа, щоб перепросити за гріхи власні, своїх близьких і усього світу, а, єднаючись із жертвою Ісуса, звертаються до тієї любові, якою небесний Отець обдаровує свого Сина, а у Ньому всіх людей. У цій молитві просять і про “милосердя для нас і цілого світу і цим самим здійснюють вчинок милосердя.

Додаючи до цього своє довір’я і виконуючи умови кожної доброї молитви (покора, витривалість, зміст, що відповідає волі Божій), вірні можуть надіятися на сповнення Христових обітниць, які стосуються, зокрема, години смерті: ласки навернення і спокійної смерті. Отримають її не тільки особи, які відмовляють цю вервицю, але і вмираючий, біля якого інші молитимуться її словами. “Коли біля вмираючого промовляють цю вервицю, – сказав Ісус, – вгамовується Божий гнів, і милосердя огортає душу” (Щ. 811). Обітниця в загальному звучить так: “Через відмовляння цієї вервиці подобається Мені дати все, “Через промовляння цієї вервиці, – сказав в іншому місці Господь Ісус, – наближаєш людство до Мене (Щ. 929). Душі, які промовлятимуть цю вервицю, Милосердя Моє огорне (…) В житті, а особливо у годину смерті” (Щ. 754).

Порятунок для вмираючих й найзакаменіліших грішників

Ісус сказав св. Фаустині: «Заохочуй душі молитися цю вервицю… хто буде її молитися, той отримає велике милосердя в годину смерті… Коли вони проказуватимуть цю вервицю в присутності вмираючої людини, Я стану між Моїм Отцем і вмираючим, не як справедливий Суддя, але як милосердний Спаситель… Священики будуть радити її грішникам як останню надію спасіння. Навіть якщо б був найзакаменіліший грішник, коли б він помолився цю вервицю тільки один раз… він отримав би ласки від Мого Безконечного Милосердя… Я бажаю дарувати неймовірні ласки для тих, що уповають на Моє Милосердя… Через цю вервицю ви отримаєте все, якщо те, що ви просите є згідне з Моєю Волею.»(Щ. 474)

Молитви до Божого Милосердя

Коронка до Божого Милосердя

Початок:

Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Вірую в Бога…

На великих зернятках:

Предвічний Отче, жертвую Тобі Тіло і Кров, душу і божество улюбленого Сина Твого, Господа нашого, Ісуса Христа.
На ублагання за гріхи наші та цілого світу.

На малих зернятках:

Заради Його тяжких страждань будь милосердний до нас і усього світу.

Закінчення:

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний! Помилуй нас і весь світ (тричі).
О Крове і водо, що витекли із Серця Ісусового як джерело милосердя для нас, довіряємо Тобі.
Ісусе, довіряю Тобі (тричі).

Літанія до Божого Милосердя

Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй!

Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас!

Отче Небесний, Боже, помилуй нас!

Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас!

Духу Святий, Боже, помилуй нас!

Свята Трійце, єдиний Боже, помилуй нас!

Милосердя Боже, несповідима ознако Творця, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, найвища досконалосте Відкупителя, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, незбагненна любове Святителя, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, недосяжна таїно Пресвятої Трійці, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, вираження найбільшої сили Господа, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у створінні духів небесних, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке покликало нас із небуття до життя, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке охоплює цілий всесвіт, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке обдаровує нас безсмертним життям, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке захищає нас від заслужених кар, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке підводить нас з убозтва гріха, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке виправдало нас у Втіленому Слові, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, що плине з ран Христових, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, що б’є з Пресвятого Серця Ісуса, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, яке дає нам Пресвяту Діву Марію за Матір Милосердя, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, в об’явленні Божественних тайн уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у встановленні Вселенської Церкви уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у встановленні святих таїнств уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, передусім у таїнствах Хрещення й Покаяння уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у таїнстві Вівтаря і Священства уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у покликанні нас до святої віри уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, у наверненні грішників уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, в освяченні праведників уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, в удосконаленні побожних уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, цілюще джерело для хворих і стражденних уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, заспокоєння змучених сердець, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, надіє розпачливих душ, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, що завжди і всюди супроводжуєш всіх людей, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, що випереджуєш нас благодатями, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, спокою тих, хто перебуває в агонії, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, небесна розкоше спасенних, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, прохолодо й полегшення душу чистилищі, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, короно всіх Святих, уповаємо на Тебе.

Милосердя Боже, бездонне джерело чудес, уповаємо на Тебе.

 

Агнче Божий, Ти виявив найбільше милосердя, відкупивши світ на Хресті, Господи, прости нас.

Агнче Божий, Ти милосердно жертвуєш себе за нас під час кожної Святої Меси, Господи, вислухай нас.

Агнче Божий, Ти через невичерпне своє милосердя береш на себе наші гріхи, помилуй нас.

 

В. Милосердя Боже перед усіма Його ділами (Пс 145, 9).

У. Про ласки Господні співатимемо повіки (Пс 89, 2).

 

Молімося: Боже, Твоє милосердя – несповідиме, а його скарби – невичерпні, тому поглянь на нас ласкаво і примнож у нас своє милосердя, щоб ми ніколи, навіть у найбільших труднощах, не впадали в розпач, а завжди з довірою погоджувалися з Твоєю волею, яка є самим милосердям. Через Господа нашого Ісуса Христа, Царя милосердя, який з Тобою і Святим Духом виявляє нам милосердя і нині, і на віки вічні. Амінь.

Акт присвячення себе Божому Милосердю

О наймилосердніший Ісусе, Твоя доброта – безмежна, а скарби благодатей – невичерпні. Безмежно довіряю Твоєму милосердю, яке перед усіма Твоїми ділами. Цілковито й беззастережно довіряюся Тобі, щоб я міг жити і прагнути християнської досконалості. Ісусе, бережи мене як Твою власність і славу. Хоч часом я й тремчу від страху, усвідомлюючи свою слабкість, та водночас маю довіру до Твого милосердя. Нехай усі люди пізнають безмежну глибину Твого милосердя, довіряться йому й прославляють його навіки. Амінь.

Акт присвячення світу Божому Милосердю

Боже, Милосердний Отче, Ти об’явив нам свою любов у Твоєму Сині Ісусі Христі і вилив її на нас через Духа Святого Утішителя! Тобі довіряємо сьогодні долю світу і кожної людини. Похилися над нами грішними, вилікуй нашу слабкість, перемагай всіляке зло, дозволь всім жителям Землі пізнати Твоє Милосердя, щоб в Тобі, Боже в Трійці Єдиний, завжди знаходили джерело надії, Віковічний Боже, заради страждань і воскресіння Твого Сина, май милосердя для нас і цілого світу. (Йоан Павло ІІ)

Молитва про благодать милосердя до ближніх

Скільки разів вдихнуть мої груди, скільки разів вдарить моє серце, скільки разів запульсує моя кров, стільки тисяч разів прагну прославляти Твоє милосердя, о Пресвята Трійце.

Я хотіла б сама стати Твоїм милосердям і бути Твоїм живим образом, о Господи. Нехай ця найбільша ознака Бога – несповідиме його милосердя – через моє серце й душу перейде до ближніх.

Господи, допоможи мені, щоб мої очі були милосердні, щоб я ніколи не підозрювала й не осуджувала за зовнішніми ознаками, але бачила те, що найкраще в душах ближніх і приходила до них з допомогою.

Господи, допоможи мені, щоб мій слух був милосердний, щоб я схилялася над потребами ближніх, щоб мої вуха не були байдужі до болю й стогонів ближніх.

Господи, допоможи мені, щоб мій язик був милосердний, щоб я ніколи не говорила погано про ближніх, а для кожного мала слово розради й пробачення.

Господи, допоможи мені, щоб мої руки були милосердні й повні добрих учинків, щоб я вміла чинити добро ближньому, а на себе брати важчу, мозольнішу працю.

Господи, допоможи мені, щоб мої ноги були милосердні, щоб я завжди поспішала на допомогу ближнім, забуваючи про власну втому. Нехай мій відпочинок буде у служінні ближньому.

Господи, допоможи мені, щоб моє серце було милосердне, щоб я страждала разом з ближніми, щоб ніколи нікому не відмовила в сердечному теплі й щиро розмовляла з тими, хто зловживатиме моєю добротою. Я зачинюся в Наймилосерднішому Серці Ісуса і мовчатиму про власні страждання.

О Господи мій, нехай Твоє милосердя відпочиває в мені. Ти наказав мені вправлятися трьома ступенями милосердя: перший – милосердний вчинок, хоч би який він був; другий – милосердне слово, як незмога вчинком, то словом; третій – молитва. Як не матиму змоги виявити милосердя ані вчинком, ані словом, то завжди зможу помолитися. Молитву я занесу навіть туди, куди не маю сили дійти фізично.

Мій Ісусе, переміни мене в Себе, бо Ти можеш усе.

Прославлення Божого Милосердя

Любов Божа – квітка, а милосердя – плід.

Милосердя Боже, котре б’єш з лона Отця, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, найбільша ознако Бога, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, нерозгадана таємнице, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, джерело, що б’єш з тайни Пресвятої Трійці, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, незбагненне ні для людського, ні для ангельського розуму, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, з якого плине життя і щастя, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, вище небес, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, джерело чудес і див, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що охоплюєш цілий всесвіт, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, яке прийшло на світ в Особі Втіленого Слова, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, яке спливло з відкритої рани Ісусового Серця, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, яким Серце Ісуса наповнене для нас, а особливо для грішників, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, незбагненне в установленні Святої Євхаристії, довіряємо тобі.

Милосердя Боже у встановленні Святої Церкви, довіряємо тобі.

Милосердя Боже у Таїнстві Святого Хрещення, довіряємо тобі.

Милосердя Боже у виправданні нас Ісусом Христом, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що не покидаєш нас упродовж цілого життя, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що особливо огортаєш нас у годину смерті, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що обдаровуєш нас безсмертним життям, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що супроводжуєш нас у кожну хвилину життя, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що захищаєш нас від пекельного вогню, довіряємо тобі.

Милосердя Боже у наверненні запеклих грішників, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, здивування для ангелів, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, несповідиме в усіх Божественних тайнах, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що піднімаєш нас із біди, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, джерело щастя й радощів, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, у покликанні нас з небуття до життя, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що охоплюєш усі справи Його рук, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, короно всіх справ Божих, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, в яке ми всі занурені, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, солодке заспокоєння засмучених сердець, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, єдина надіє розпачливих душ, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, відпочинок для серця і мир серед тривог, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, розкіш і захоплення для святих душ, довіряємо тобі.

Милосердя Боже, що всупереч безнадії пробуджуєш довіру.

О Предвічний Боже, Твоє милосердя незбагненне, а його скарб – невичерпний, милостиве поглянь на нас і додай нам Свого милосердя, щоб ми у важкі хвилини не впадали у відчай, ані не падали духом, а з великою довірою віддалися Твоїй святій волі, яка є Любов’ю і Милосердям.

Молитва про Боже Милосердя

О Боже великого милосердя, безконечна Доброто! Оце сьогодні все людство кличе з прірви своєї біди до Твого милосердя, до Твоєї милості, о Боже, і кричить могутнім голосом своєї нужди. Ласкавий Боже, не відкидай молитов вигнанців цієї землі! О Господи, незбагненна Доброто, що знаєш про нашу біду і про те, що власними силами ми не в змозі піднестися до Тебе, тому благаємо Тебе: нехай Твоя благодать випереджає наші наміри, безустанно примножує Твоє милосердя, щоб ми вірно виконували Твою святу волю в житті та в годину смерті. Нехай Твоє всесильне милосердя захищає нас від ударів ворогів нашого спасіння, щоб ми з довірою, як діти, чекали Твого остаточного приходу, день якого знаєш тільки Ти; сподіваємося, що отримаємо все, що нам обіцяв Ісус, бо Ісус – це наша довіра, а через Його милосердне Серце ми йдемо до Неба немов через відкриті двері.

Молитва до Марії, Матері Милосердя

О Маріє, Мати Милосердя, опікуйся усіма, щоб не зник хрест Христа, щоб людина не звернула зі шляху добра, щоб не втратила усвідомлення гріха, але щоб постійно зростала її довіра до Бога, який є „багатий милосердям” (До ефесян 2,4), щоби з власної волі вона чинила добрі діла, які Бог наперед уже приготував (пор. До ефесян 2,10) і так завжди жила „на хвалу Його величі” (Еф 1,12).

Молитва святої Фаустини про Боже Милосердя

«О, Боже великого милосердя, безмежна Доброта, оце сьогодні вся людськість кличе з безодні своєї нужди до Твого Милосердя, до милості Твоєї, о Боже, а кличе могутнім своїм голосом нужди. Боже ласкавий, не відкидай молитви вигнанців цієї землі. О, Господи, Доброта незбагненна, який знаєш наскрізь нашу нужду і знаєш, що власними силами піднятись до Тебе ми неспроможні, – проте благаємо Тебе, веди нас ласкою своєю і неустанно помножуй у нас своє Милосердя, щоб ми вірно сповняли Твою святу волю в усьому житті і в годині смерті. Хай всемогутність Твого Милосердя остерігає нас від неприятелів нашого спасіння, щоб ми з довір’ям, як Твої діти, чекали на Твій остаточний прихід, якого день є відомий тільки єдиному Тобі, і сподіваємося, що отримаємо все, що Ісус нам обіцяв, незважаючи на всю нашу нужду, бо Ісус є нашим довір’ям – це через Його милосердне серце ми переходимо до неба як через відкриту браму» (Щ. 143).

Роздуми

Ісус показує приклад милосердя – вільної доброчинності

«Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: «Не плач.» І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: «Юначе, кажу тобі, встань!» І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: «Великий пророк устав між нами», і: «Бог навідався до народу свого.»

Дорогі браття і сестри, в уривку Євангелії від Луки 7:11-16 Ісус показує приклад МИЛОСЕРДЯ. Робити добро вільно без примусу, чи обов’язку, навіть, не чекаючи прохання зі сторони потребуючого.

Чи є місце для милосердя у нашому житті?

У сучасному суспільстві при такій зайнятості люди часто повторюють: “у мене стільки клопотів, що навіть немає часу для себе, не то що іншим допомагати.” Так виходить, що людство створило такі умови життя, що немає місця милосердю.

Що ж тоді займає місце, де мало би бути милосердя?

Байдужість? Закритість у своїй заклопотаності?

Милосердя – це вільний вияв доброти.

Ісус не був зобов’язаний підійти до жінки, ніхто не просив його і не наполягав на цьому. Він не перейшов на другий бік вулиці, не обернув голову свою в іншу сторону, не відвернув увагу своїх учнів.

Милосердя змінює особисті плани людини, дає силу зустрітися із труднощами іншого і зробити речі неможливі можливими.

Милосердя – це ліки від байдужості.

Милосердя має велику оздоровчу силу не тільки для людини, яка потребує допомоги, але і для тих, виявляє любов. Творячи милосердя серце людини стає все більш милосердним. Милосердна людина – це відкрита до інших людей, котра може побачити ближнього свого у скруті і скрушеним серцем наблизитись до нього.
Натомість той, хто уникає милосердя, а лише робить добро вимушено, через різні зобов’язання, через настирливість інших – для нього це просто зовнішній вияв доброти. Такі вчинки не сокрушають людину, не перемінюють її, бо то такі “добрі вчинки” не залишають відбиток милосердя на серці.

Щоб чинити діла милосердя потрібно мати віру.

Можна виконувати справу добре, виконати добре свої обов’язки, але щоб творити діла милосердя, потрібно бути віруючою людиною. Бо в милосерді немає матеріальної вигоди, навпаки, часто – це збиткове діло. Нагорода за милосердя є безумовно духовна. Тому бути віруючою людиною – це основна умова для милосердної людини.

Віра дасть силу залишити своє життя і зустрітися із потребуючою людиною,

Віра дозволить побачити, у який же самий спосіб можна буде допомогти людині, підтримати її і вплинути на ситуацію, щоб стались зміни.

Це сталось колись давно із вдовою із Наїну – вона відчула на собі милосердя, бо Ісус виявив милосердя до неї.

Чи станеться щось подібного тепер у цьому заклопотаному світі?

Чи зможемо МИ наслідувати приклад Ісуса?

Це станеться тоді, коли ми будемо вільні залишити своїх друзів, компанію, щоб звернути увагу на потребуючу людину.

Це станеться тоді, коли ми відірвемо свій погляд від екрану телевізора, від перегляду новин на телефоні, від слухання музики плеєра і просто поглянемо на тих, хто поруч нас і усміхнемось.

Це станеться тоді, коли ми почнемо допомагати людям, ще перед тим, як вони попросять і почуємо: «А як ти знав, що мені це буде приємно, що я цього потребував?»

Бог милосердний і Він відає серце людини.

Якщо ми станемо подібними до Нього, станемо милосердними і нам також відкриються думки багатьох сердець?